Категорія: Правда Ірпеня

Сьогодні вранці місцеві мешканці в Коцюбинському сфотографували лісовоз, який вивозив якісний кругляк із лісу в бік Києва. Як відомо, вчора, під час презентації проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський” голова селищної ради Ольга Матюшина намагалася його зірвати. Після того вона та її прихильники розвернули кампанію з дискредитації проекту, однією з ідей якої є суперечка на тему: “Яким має бути Біличанський ліс – Національним парком “Голосіївський”, чи регіональним – ландшафтним парком “Біличанський” в рамках Національного парку “Голосіївський”.

Директор Святошинського лісопаркового господарства Анатолій Степанець під час презентації запевнив, що протягом 2016 року жодних рубок в Біличанському лісі не проводилося.

Група ініціаторів сторення РЛП “Біличанський” в рамках Національного парку виходить з логіки, що за три роки нічого по збереженню лісу практично не зроблено. Статус Нацпарку тут декларативний. Тому в межах генерального плану селища варто створити регіональний ландшафтний парк знову таки в рамках Голосіївського. “Ми зробили проект, далі маємо намір досягнути винесення меж в натурі, створення адміністрації Регіонального ландшафтного парку в підпорядкування Національному. А хай Національний і всі його керівники зроблять роботу на інших великих лісових комплексах, які включені указом до нацпарку”, – підкреслив в коментарі Богдан Слюсаренко, депутат Ірпінської міської ради від Коцюбинського.

Джерело – Правда Ірпеня

Сьогодні вранці місцеві мешканці в Коцюбинському сфотографували лісовоз, який вивозив якісний кругляк із лісу в бік Києва. Як відомо, вчора, під час презентації проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський” голова селищної ради Ольга Матюшина намагалася його зірвати. Після того вона та її прихильники розвернули кампанію з дискредитації проекту, однією з ідей якої є суперечка на тему: “Яким має бути Біличанський ліс – Національним парком “Голосіївський”, чи регіональним – ландшафтним парком “Біличанський” в рамках Національного парку “Голосіївський”.

Директор Святошинського лісопаркового господарства Анатолій Степанець під час презентації запевнив, що протягом 2016 року жодних рубок в Біличанському лісі не проводилося.

Група ініціаторів сторення РЛП “Біличанський” в рамках Національного парку виходить з логіки, що за три роки нічого по збереженню лісу практично не зроблено. Статус Нацпарку тут декларативний. Тому в межах генерального плану селища варто створити регіональний ландшафтний парк знову таки в рамках Голосіївського. “Ми зробили проект, далі маємо намір досягнути винесення меж в натурі, створення адміністрації Регіонального ландшафтного парку в підпорядкування Національному. А хай Національний і всі його керівники зроблять роботу на інших великих лісових комплексах, які включені указом до нацпарку”, – підкреслив в коментарі Богдан Слюсаренко, депутат Ірпінської міської ради від Коцюбинського.

Джерело – Правда Ірпеня

Презентація проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський” пройшла успішно.  Та через намагання селищної голови Ольги Матюшиної зірвати захід я не зміг підняти одну стратегічну для селища тему: брендингу території.

Париж – башта. Львів – історія, туризм, Одеса – море, Шостка – сир, Ілічівськ – порт, Бориспіль – літаки, Лук’янівка – СІЗО…

БРЕНДИНГ ТЕРИТОРІЙ – це відмінна риса сучасних успішних міст, регіонів і країн. У ХХІ столітті на наших очах територія перетворюється в мету і засіб конкурентної боротьби. Якщо природа або історія не подбали про унікальність і привабливість території, то її жителі повинні відшукати або створити їх, сформувавши сприятливий набір вражень, переконавши себе й навколишній світ у неповторній і знаковій атракції регіону/ міста/сільського району. У противному випадку територія може розраховувати лише на кут у підвалі глобальної економіки, назавжди забувши про її кращий і престижний верхній поверх. Брендинг територій (Place Branding) як складова маркетингу територій – це сучасний та перспективний напрям наукових дослі джень у світі. (Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во “Інститут трансформації суспільства”, 2011. – 80 с.)

Дозволю собі процитувати ще раз: “Якщо природа або історія не подбали про унікальність і привабливість території, то її жителі повинні відшукати або створити їх, сформувавши сприятливий набір вражень, переконавши себе й навколишній світ у неповторній і знаковій атракції регіону”.

Природа та історія подбала про унікальність регіону Коцюбинське. Ця унікальність під ногами і навколо – бери і роби. Натомість нас намагаються втягнути у війну на тему “з якого боку яйце бити”. З тупого чи з гострого. Регіональний чи національний парк. Давайте, мовляв, повоюємо на цю тему!

Відповідно до філософії проекту Регіонального ланшафтного парку “Біличанський”, селище Коцюбинське є воротами до заповідного парку “Біличанський”.  Тут має розміститися адміністрація парку, обслуговуючий персонал, готелі, заклади харчування для гостей і туристів. Все це робочі місця і податки в селище.

Коцюбинське  і парк “Біличанський” зливаються в одне ціле, як супутники одне одного. Як голова (селище) і тіло (парк).  Адже проект розроблено якраз на основі генерального плану селища. Все струнко і логічно.

Розробляючи проект парку ми не дарма посадили на титульну сторінку білочку. Це основа майбутнього логотипу регіонального парку і вона корелюється з гербом селища і назвою “Біличанський”.

Водночас брендинг – це щось більше, ніж просто створення логотипу, гарного слогану з відповідним PR-супроводом, видання буклету та  ін. Брендинг – це соціогуманітарна технологія, спрямована на забезпечення взаємодії таких понять, як “територіальна ідентичність”, “територіальні інтереси”, “територіальна спільність” і т. п. (Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. – К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2011. – 80 с.)

Який бренд Коцюбинському дасть Лук’янівське СІЗО? Я не хочу розвивати цю думку. Усі самі можуть уявити імідж селища і його перспективи при такому розкладі.

Сьогодні, на жаль, асоціації з Коцюбинським – це скандали, склоки і погане управління. Комусь із сильних світу цього дуже потрібен керований хаос в Коцюбинському. Якщо в громаді, спільноті чи країні немає єдності, вона стає об’єктом  задоволення  чужих інтересів . Простіше кажучи: ви собі чуби рвіть, а ми свої питання “порішаєм” у вас. Розділяй і володарюй.

Коцюбинців давно і свідомо розділяють. Настав час відкрити на це очі.

Максим Плешко,

голова фракції “Нові обличчя “Ірпінської міської ради”

Джерело – Правда Ірпеня

Служба у справах дітей Ірпінської міської ради запрошує вас отримати квитки на новорічну виставу “КОТИГОРОШКО ПОСПІШАЄ НА ДОПОМОГУ”, яка відбудеться 24 грудня 2016 року у Національній музичній академії України ім.Петра Чайковського (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11).

Цю казкову новорічну виставу дарує дітям та їх батькам відомий в Україні Народний художній колектив “Ансамбль танцю “ВІТАМІНЧИКИ”.

За квитками (безкоштовно) просимо звертатись 23.12.2016 року до служби у справах дітей та сім’ї за адресою: м. Ірпінь, вул. Авіаконструктора Антонова (Ленінградська), 4-а, тел.: 63-062, 63-180.

Джерело – Правда Ірпеня

Служба у справах дітей Ірпінської міської ради запрошує вас отримати квитки на новорічну виставу “КОТИГОРОШКО ПОСПІШАЄ НА ДОПОМОГУ”, яка відбудеться 24 грудня 2016 року у Національній музичній академії України ім.Петра Чайковського (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 1-3/11).

Цю казкову новорічну виставу дарує дітям та їх батькам відомий в Україні Народний художній колектив “Ансамбль танцю “ВІТАМІНЧИКИ”.

За квитками (безкоштовно) просимо звертатись 23.12.2016 року до служби у справах дітей та сім’ї за адресою: м. Ірпінь, вул. Авіаконструктора Антонова (Ленінградська), 4-а, тел.: 63-062, 63-180.

Джерело – Правда Ірпеня

Сьогодні, 22 грудня, в рамках стратегії Ірпінської міської ради “Ірпінь -місто здоров’я” відбулися дві важливі події. Про це повідомляє Ірпінська міська рада на своєму сайті.

Сьогодні в Ірпінській центральній міській лікарні з’явився новий операційний блок. Символічну стрічку перерізали Ірпінський міський голова Володимир Карплюк та завідувач травматологічним відділенням Петро Ксеник. До цього часу в лікарні був лише один блок, де виконували екстрені і планові операції загально-хірургічного, травматологічного, гінекологічного профілю. Відтепер лікарі-травматологи зможуть працювати окремо. Наразі, новітнє сучасне обладнання з Німеччини дозволить їм проводити операції різної складності і розширити послуги з ендопротезування суглобів.

Наступним приємним заходом стало відкриття стоматологічного ретгенкабінету в Ірпінській міській полікліниці, який оснащений дентальним рентгенапаратом і ортопантомографом. Тепер тут можна буде отримати консультації провідних спеціалістів-стоматологів України, зокрема з Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця і Центру щелепно-лицевої хірургії та стоматології.

Джерело – Правда Ірпеня

Сьогодні на 26-й сесії Ірпінської міської ради депутати проголосували за рішення про створення два нових комунальних підприємства. Мова іде про КП “Муніципальна варта” та КП “Служба захисту та лікування тварин”.

Як відомо, напередодні в Ірпені відбулося два круглих столи, на яких громадськість та представники міської влади обговорили необхідність та доцільність створення таких комунальних підприємств.

Під час круглого столу “Тварини у місті” обговорили питання обов’язкової вакцинації домашніх та безпритульних тварин, основні інфекційні та інвазійні захворювання спільні із людиною та методи іх попередження, досвід вирішення проблеми безпритульних тварин в інших містах України, де досягнуто баланс безпеки населення та гуманного ставлення до тварин тощо. На круглому столі “Безпечне місто” акцентували увагу на необхідності та доцільності створення такого правоохоронного органу як муніципальна поліція. КП “Муніципальна варта” зможе виконувати охоронні послуги усіх комунальних об’єктів, що обладнані тривожними кнопками, а також і приватних закладів. Таким чином гроші за такі послуги будуть залишатися у місті, а не сплачуватися фірмам, що зареєстровані не в Ірпені.

Джерело – Правда Ірпеня

Андрій Кочур

Сирота при живих батьках.

13 грудня в Ірпені поховали Андрія Кочура. Він народився 13 лютого 1933 року в Києві в сім,ї викладачів. Життя його було нелегким. Адже він був сином видатного українського перекладача Григорія Кочура. В 1943 році батьків Андрія – Григорія Порфировича і Ірину Михайлівну заарештували в Полтаві. Це прийшли московські “визволителі” і продовжили політику “визволення” України від талановитих українців. Хлопчика взяла до себе бабуся, яка посилала його носити передачі батькам у тюрму. Якось він йшов з передачею і в цей час в’язнів переводили вулицею. Андрій побачив маму. Він кинувся до неї, але конвоїр штовхнув хлопчика так, що той упав. Вузлик розв’язався і передача впала на землю. Андрій ніяк не міг зрозуміти, чому його не пускають до мами.

Захищав себе і став майстром спорту з боксу.

Тітка знайшла Андрія і забрала його в Київ. Хлопчик був маленький і худенький, але не боягуз. Йому нерідко доводилося битися. Ні на філологічний факультет, ні в інститут іноземних мов сина Кочура не прийняли б. Андрій вступив в Київський інститут фізкультури. Проте і в школі, і в інституті він навчався під прізвищем матері – Воронович. Андрій Григорович захоплювався спортом, виступав на рингу і став майстром спорту з боксу.

Педагог, журналіст і радник міністра.

У 1960 році молодий спортсмен закінчив із відзнакою аспірантуру. Працював тренером із боксу, викладав фізкультуру в школі, Київському інженерно-будівельному інституті, інституті народного господарства. В 1966 році його запросили працювати в редакцію «Спортивної газети», де він очолював відділи науки, спортивних єдиноборств. Кочур також вів передачі і робив репортажі на Українському радіо і телебаченні, став членом Спілки журналістів України. У 1972 році Андрій Кочур повернувся в інститут фізкультури, де очолив лабораторію наукової інформації. Андрій Григорович вів наукову роботу в боксерській збірній України. Він здобув ступінь кандидата педагогічних наук і в 1988-1999 роках у званні доцента очолював кафедру з боксу в інституті. У 1994 році Кочур відгукнувся на запрошення Івана Дзюби і працював його радником-помічником в Міністерстві культури. Андрій Григорович любив музику, спочатку джаз, а потім класичну. Він писав в пресі про оперні вистави, співаків і диригентів. Серед його друзів були Анатолій Солов,яненко, Микола Кондратюк, Євгенія Мірошниченко, диригенти Олег Рябов, Ірина Молостова та інші.

Зберігав пам’ять про батька.

У 1997 році Андрій Кочур спільно з дружиною Марією заснував, на пам’ять про свого батька, Літературний музей Григорія Кочура, був його директором. У 1999 році А.Г.Кочура відзначили званням заслуженого працівника культури України.

Будинок Григорія Кочура називали ірпінським університетом. Андрій Кочур подбав, щоб, із смертю його батька, це вогнище української культури в Ірпені не згасло. В культурних колах нашої країни ця ініціатива знайшла підтримку. Було проведено науково-практичну конференцію «Григорій Кочур і український переклад», видано найповнішу збірку поетичних перекладів Григорія Кочура «Третє відлуння», засновано премію імені Григорія Кочура для перекладачів тощо. Літературний музей Григорія Кочура відвідують організовані групи і окремі люди.

 Кохання

Цікаво, що Андрій Кочур одружився завдяки своїй журналістській роботі і любові до музики. Якось один тенісист познайомив його з молодою актрисою театру і кіно Марією Форманюк. Цей чоловік був партнером Марії у грі з великого тенісу і сказав, що журналіст напише про неї статтю. Маленький і худенький журналіст спочатку не справив на актрису враження, але він зацікавив її розмовою про музику і запросив до себе. Марія з партнером-тенісистом відвідала домівку Кочурів в Ірпені. Актрису вразила обізнаність спортивного журналіста з музичною тематикою. Вона зрозуміла, що потрапила в родину висококультурних людей. І Андрій та Марія поєднали свої долі.

-Мені з Андрієм було цікаво. Тому ми й прожили разом понад півстоліття,- пригадує Марія Леонідівна.

А статтю про акторку-тенісистку Марію Андрій так і не написав. Зате в них з,явився Роман – так Андрій і Марія Кочури назвали свого сина. Не можна сказати, що їхнє життя  було безжурним. Коли КДБ чинив тиск на Григорія Кочура, то була фізична загроза і для сина Андрія, і навіть для онука Романа.

Шануємо і пам’ятаємо

Останні роки Андрій Кочур тяжко хворів. Він помер 10 грудня. На похоронах були присутні заступники Міністра освіти і науки України Максим Стріха і Павло Хобзей, заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк, доктор філософії, мистецтвознавець і художник Ольга Петрова,  учні Андрія Кочура та інші.

Генеральний директор Видавничо-торгівельної фірми “Перун” В’ячеслав Бусел розповів, що Андрій Кочур надав значну допомогу у виданні “Великого тлумачного словника української мови” та українсько-англійського й англійсько-українського словника.

Андрій Григорович був знавцем української спортивної термінології і боровся за її утвердження. Він, продовжуючи справу свого батька, належав до числа тих, хто творив українське довкілля, і залишив по собі добру славу.

 Анатолій Зборовський,

директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею

Джерело – Правда Ірпеня

Андрій Кочур

Сирота при живих батьках.

13 грудня в Ірпені поховали Андрія Кочура. Він народився 13 лютого 1933 року в Києві в сім,ї викладачів. Життя його було нелегким. Адже він був сином видатного українського перекладача Григорія Кочура. В 1943 році батьків Андрія – Григорія Порфировича і Ірину Михайлівну заарештували в Полтаві. Це прийшли московські “визволителі” і продовжили політику “визволення” України від талановитих українців. Хлопчика взяла до себе бабуся, яка посилала його носити передачі батькам у тюрму. Якось він йшов з передачею і в цей час в’язнів переводили вулицею. Андрій побачив маму. Він кинувся до неї, але конвоїр штовхнув хлопчика так, що той упав. Вузлик розв’язався і передача впала на землю. Андрій ніяк не міг зрозуміти, чому його не пускають до мами.

Захищав себе і став майстром спорту з боксу.

Тітка знайшла Андрія і забрала його в Київ. Хлопчик був маленький і худенький, але не боягуз. Йому нерідко доводилося битися. Ні на філологічний факультет, ні в інститут іноземних мов сина Кочура не прийняли б. Андрій вступив в Київський інститут фізкультури. Проте і в школі, і в інституті він навчався під прізвищем матері – Воронович. Андрій Григорович захоплювався спортом, виступав на рингу і став майстром спорту з боксу.

Педагог, журналіст і радник міністра.

У 1960 році молодий спортсмен закінчив із відзнакою аспірантуру. Працював тренером із боксу, викладав фізкультуру в школі, Київському інженерно-будівельному інституті, інституті народного господарства. В 1966 році його запросили працювати в редакцію «Спортивної газети», де він очолював відділи науки, спортивних єдиноборств. Кочур також вів передачі і робив репортажі на Українському радіо і телебаченні, став членом Спілки журналістів України. У 1972 році Андрій Кочур повернувся в інститут фізкультури, де очолив лабораторію наукової інформації. Андрій Григорович вів наукову роботу в боксерській збірній України. Він здобув ступінь кандидата педагогічних наук і в 1988-1999 роках у званні доцента очолював кафедру з боксу в інституті. У 1994 році Кочур відгукнувся на запрошення Івана Дзюби і працював його радником-помічником в Міністерстві культури. Андрій Григорович любив музику, спочатку джаз, а потім класичну. Він писав в пресі про оперні вистави, співаків і диригентів. Серед його друзів були Анатолій Солов,яненко, Микола Кондратюк, Євгенія Мірошниченко, диригенти Олег Рябов, Ірина Молостова та інші.

Зберігав пам’ять про батька.

У 1997 році Андрій Кочур спільно з дружиною Марією заснував, на пам’ять про свого батька, Літературний музей Григорія Кочура, був його директором. У 1999 році А.Г.Кочура відзначили званням заслуженого працівника культури України.

Будинок Григорія Кочура називали ірпінським університетом. Андрій Кочур подбав, щоб, із смертю його батька, це вогнище української культури в Ірпені не згасло. В культурних колах нашої країни ця ініціатива знайшла підтримку. Було проведено науково-практичну конференцію «Григорій Кочур і український переклад», видано найповнішу збірку поетичних перекладів Григорія Кочура «Третє відлуння», засновано премію імені Григорія Кочура для перекладачів тощо. Літературний музей Григорія Кочура відвідують організовані групи і окремі люди.

 Кохання

Цікаво, що Андрій Кочур одружився завдяки своїй журналістській роботі і любові до музики. Якось один тенісист познайомив його з молодою актрисою театру і кіно Марією Форманюк. Цей чоловік був партнером Марії у грі з великого тенісу і сказав, що журналіст напише про неї статтю. Маленький і худенький журналіст спочатку не справив на актрису враження, але він зацікавив її розмовою про музику і запросив до себе. Марія з партнером-тенісистом відвідала домівку Кочурів в Ірпені. Актрису вразила обізнаність спортивного журналіста з музичною тематикою. Вона зрозуміла, що потрапила в родину висококультурних людей. І Андрій та Марія поєднали свої долі.

-Мені з Андрієм було цікаво. Тому ми й прожили разом понад півстоліття,- пригадує Марія Леонідівна.

А статтю про акторку-тенісистку Марію Андрій так і не написав. Зате в них з,явився Роман – так Андрій і Марія Кочури назвали свого сина. Не можна сказати, що їхнє життя  було безжурним. Коли КДБ чинив тиск на Григорія Кочура, то була фізична загроза і для сина Андрія, і навіть для онука Романа.

Шануємо і пам’ятаємо

Останні роки Андрій Кочур тяжко хворів. Він помер 10 грудня. На похоронах були присутні заступники Міністра освіти і науки України Максим Стріха і Павло Хобзей, заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк, доктор філософії, мистецтвознавець і художник Ольга Петрова,  учні Андрія Кочура та інші.

Генеральний директор Видавничо-торгівельної фірми “Перун” В’ячеслав Бусел розповів, що Андрій Кочур надав значну допомогу у виданні “Великого тлумачного словника української мови” та українсько-англійського й англійсько-українського словника.

Андрій Григорович був знавцем української спортивної термінології і боровся за її утвердження. Він, продовжуючи справу свого батька, належав до числа тих, хто творив українське довкілля, і залишив по собі добру славу.

 Анатолій Зборовський,

директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею

Джерело – Правда Ірпеня

В Ірпені затвердили бюджет на 2017 рік. Розглянули та прийняли таке рішення депутати Ірпінської міської ради сьогодні на засіданні двадцять шостій сесії.

Джерело – Правда Ірпеня

В Ірпені затвердили бюджет на 2017 рік. Розглянули та прийняли таке рішення депутати Ірпінської міської ради сьогодні на засіданні двадцять шостій сесії.

Джерело – Правда Ірпеня

Чорний політтехнолог Ірина Федорів має намір залучити до дискредитації проекту регіонального парку “Біличанський ліс” людину Януковича, яка замішана в гучних корупційних скандалах, – Бориса Дробота. Про це написала на своїй сторінці у соцмережі депутат Коцюбинської селищної ради Катерина Ющенко.

Борис Дробот – директор нацпарку “Голосіївський”, пов’язаний тісними стосунками з одіозним “ригом” Едуардом Ставицьким, який наразі розшукується каналами Інтерполу.

Едуард Ставицький разом із депутатом Київради Борисом Дроботом заснував фірму “Барви-2005”, яка виступила замовником житлового комплексу “Зелена гора” в Гореничах Київської області площею в 130 тисяч квадратних метрів.

Як ми повідомляли, завтра, о 18:30 у Будинку культури відбудуться збори, де кожен коцюбинець зможе ознайомитись з проектом та висловити свою думку щодо напрацьованої документації регіонального ландшафтного парку “Біличанський”.

Джерело – Правда Ірпеня

Чорний політтехнолог Ірина Федорів має намір залучити до дискредитації проекту регіонального парку “Біличанський ліс” людину Януковича, яка замішана в гучних корупційних скандалах, – Бориса Дробота. Про це написала на своїй сторінці у соцмережі депутат Коцюбинської селищної ради Катерина Ющенко.

Борис Дробот – директор нацпарку “Голосіївський”, пов’язаний тісними стосунками з одіозним “ригом” Едуардом Ставицьким, який наразі розшукується каналами Інтерполу.

Едуард Ставицький разом із депутатом Київради Борисом Дроботом заснував фірму “Барви-2005”, яка виступила замовником житлового комплексу “Зелена гора” в Гореничах Київської області площею в 130 тисяч квадратних метрів.

Як ми повідомляли, завтра, о 18:30 у Будинку культури відбудуться збори, де кожен коцюбинець зможе ознайомитись з проектом та висловити свою думку щодо напрацьованої документації регіонального ландшафтного парку “Біличанський”.

Джерело – Правда Ірпеня

Ескізний проект регіонального парку “Біличанський ліс” розробила група кращих науковців, в арсеналі яких проект організації території національного історико-культурного заповідника Києво-Печерської Лаври, план території державного історико-культурно заповідника “Тустань” та величезна кількість інших суспільно важливих проектів. Про це написав на своїй сторінці у соцмережі голова фракції “Нові обличчя” Ірпінської міської ради Максим Плешко.

Групою дослідників і проектантів керувала головний інженер Соковніна Нінель.

“Величезна робота проведена науковцями по збору та узагальненню історичної, біосферної та природоохоронної інформації. Опрацювання архівів, пошукові експедиції по лісу та багато іншого”, – розповів Плешко. Зокрема, науковцями проведено функціональне зонування території парку та встановлено територіально-диференційований режим охорони, використання та відтворення його природних комплексів, біологіяного і ландшафтного різноманіття, історико-культурних об’єктів.

За його словами, відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природоохоронні вимоги до національних та регіональних парків однакові.

Нагадаємо, що завтра, о 18:30 у Будинку культури відбудуться збори, де кожен зможе ознайомитись з проектом та висловити свою думку щодо напрацьованої документації регіонального ландшафтного парку “Біличанський”.

Джерело – Правда Ірпеня

Ескізний проект регіонального парку “Біличанський ліс” розробила група кращих науковців, в арсеналі яких проект організації території національного історико-культурного заповідника Києво-Печерської Лаври, план території державного історико-культурно заповідника “Тустань” та величезна кількість інших суспільно важливих проектів. Про це написав на своїй сторінці у соцмережі голова фракції “Нові обличчя” Ірпінської міської ради Максим Плешко.

Групою дослідників і проектантів керувала головний інженер Соковніна Нінель.

“Величезна робота проведена науковцями по збору та узагальненню історичної, біосферної та природоохоронної інформації. Опрацювання архівів, пошукові експедиції по лісу та багато іншого”, – розповів Плешко. Зокрема, науковцями проведено функціональне зонування території парку та встановлено територіально-диференційований режим охорони, використання та відтворення його природних комплексів, біологіяного і ландшафтного різноманіття, історико-культурних об’єктів.

За його словами, відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природоохоронні вимоги до національних та регіональних парків однакові.

Нагадаємо, що завтра, о 18:30 у Будинку культури відбудуться збори, де кожен зможе ознайомитись з проектом та висловити свою думку щодо напрацьованої документації регіонального ландшафтного парку “Біличанський”.

Джерело – Правда Ірпеня

У Верховній Раді України відбувся брифінг щодо перенесення Лук’янівського СІЗО на територію Коцюбинського учора, 20 грудня. На заході були присутні депутати Коцюбинської селищної ради та Ірпінської міської ради, активні мешканці селища.

Слід відмітити, що організатором брифінгу був нардеп Михайло Гаврилюк, який підтримав позицію місцевої громади й долучився до боротьби мешканців за свої права. “Пан Гаврилюк закликав громадськість почути думку простих коцюбинчан й допомогти у пошуку альтернативних варіантів для вирішення цього питання.
Окрім Михайла Гаврилюка, від імені Коцюбинської громади виступили Ярослав Салівонов та Сергій Даніш, які наголосили на неприпустимості антидемократичного рішення щодо перенесення СІЗО. Також вони повідомили всіх присутніх про зібрані підписи мешканців Коцюбинського, які виступили проти СІЗО на території рідного селища (загальна кількість яких становить більше 2,500)”, – розповіла депутат коцюбинської селищної ради Катерина Ющенко. 

Коцюбинчанин Ярослав Салівонов додав, що слідчий ізолятор знаходитиметься майже в центрі нашого населеного пункту й один з дитячих майданчиків розташований лише за 38 метрів до запланованої будівлі СІЗО.

Наразі коцюбинці очікують на реакцію громадськості та представників Міністерства юстиції України.

Джерело – Правда Ірпеня

У Верховній Раді України відбувся брифінг щодо перенесення Лук’янівського СІЗО на територію Коцюбинського учора, 20 грудня. На заході були присутні депутати Коцюбинської селищної ради та Ірпінської міської ради, активні мешканці селища.

Слід відмітити, що організатором брифінгу був нардеп Михайло Гаврилюк, який підтримав позицію місцевої громади й долучився до боротьби мешканців за свої права. “Пан Гаврилюк закликав громадськість почути думку простих коцюбинчан й допомогти у пошуку альтернативних варіантів для вирішення цього питання.
Окрім Михайла Гаврилюка, від імені Коцюбинської громади виступили Ярослав Салівонов та Сергій Даніш, які наголосили на неприпустимості антидемократичного рішення щодо перенесення СІЗО. Також вони повідомили всіх присутніх про зібрані підписи мешканців Коцюбинського, які виступили проти СІЗО на території рідного селища (загальна кількість яких становить більше 2,500)”, – розповіла депутат коцюбинської селищної ради Катерина Ющенко. 

Коцюбинчанин Ярослав Салівонов додав, що слідчий ізолятор знаходитиметься майже в центрі нашого населеного пункту й один з дитячих майданчиків розташований лише за 38 метрів до запланованої будівлі СІЗО.

Наразі коцюбинці очікують на реакцію громадськості та представників Міністерства юстиції України.

Джерело – Правда Ірпеня

Завтра, 22 грудня 2016 року о 10:00 годині в залі засідань міської ради (м. Ірпінь вул. Шевченка, 2-а) відбудеться засідання двадцять шостої сесії Ірпінської міської ради VІІ скликання. Про це повідомила Ірпінська міськрада на своєму сайті.

На розгляд чергової сесії винесено понад сто питань, зокрема: про внесення змін до рішення 6-ї сесії Ірпінської міської ради VІІ скликання від 25.12.2015 р. №313-6-VІІ «Про міський бюджет м. Ірпінь на 2016 рік», про затвердження нової редакції Статуту КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області, про затвердження нової редакції Статуту КЗ «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області, про внесення та затвердження змін в структурі виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету тощо. Одним чи не з головних питань порядку денного є питання про міський бюджет м. Ірпінь на 2017 рік.

Також депутати розглянуть питання щодо затвердження нових програм чи внесення змін до діючих, а саме: про внесення змін в місцеву «Програму запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру чи терористичних проявів у місті Ірпінь та селищах Ворзель, Гостомель, Коцюбинське на 2016-2020 роки», про затвердження Програми розвитку фізичної культури і спорту на 2017-2021 роки, про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2013р. №3304-45-VІ «Про затвердження Програми зайнятості населення м. Ірпеня та селищ Ворзель, Гостомель, Коцюбинське на 2013-2017 роки», про внесення змін до міської комплексної програми «Турбота» на 2016-2020 рр. та затвердження Положення про Порядок відшкодування витрат за безкоштовне перевезення пільгових категорій населення міста Ірпеня та селищ.

Планується розглянути низку питань комунальних підприємств «Ірпіньжитлоінвестбуд», «Контроль благоустрою міста», управлінь освіти і науки, інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства, відділів економіки, містобудування та архітектури, земельних ресурсів.

Джерело – Правда Ірпеня

В Ірпені пройшов круглий стіл щодо вирішення питань підвищення рівня безпеки та правопорядку  у місті. В обговоренні взяли участь представники міської влади, члени Громадської ради, місцеві активісти, підприємці, представники громадських організацій та поліції.

“Ми бачимо, що в Ірпені криміногенна ситуація складна, як і по всій Україні. Через зниження рівня життя населення злочинність зростає. А місцеві правоохоронні органи після скорочення штату у наслідок реформування очевидно не можуть справитися з усіма злочинами, тим паче попередити і запобігти їм. Зараз ми розробляємо Програму “Безпечне місто Ірпінь” на 2017-2020 роки, де хочемо врахувати усі побажання і зауваження громадськості щодо підвищення рівня безпеки і охорони правопорядку у місті”, – зазначив перший заступник міського голови Дмитро Христюк.

Під час обговорення було підкреслено необхідність та доцільність створення такого правоохоронного органу як муніципальна поліція. Але оскільки держава ще не затвердила законодавчу базу для створення і функціонування цього формування на місцях, то розглянули інші варіанти, виходячи із наявних повноважень та ресурсів.

“Найкращим і найдоцільнішим виходом із ситуації є переведення нашої Муніципальної варти у форму комунального підприємства із залученням у подальшому його працівників до громадського формування з охорони правопорядку “Ірпінська муніципальна варта”. Таким чином, інспектори отримають більше можливостей і повноважень у своїй роботі. Вони зможуть отримати ліцензію на охоронні послуги і надавати їх за ринковими цінами, таким чином утримуючи себе. Крім того ми зможемо офіційно співпрацювати з поліцією, здійснювати спільні патрулі”, – прокоментував голова Громадської ради при виконавчому комітеті ІМР Микола Ковальчук.

Також було зазначено, що КП “Муніципальна варта” зможе виконувати охоронні послуги усіх комунальних об’єктів, що обладнані тривожними кнопками, а також і приватних закладів. Таким чином гроші за такі послуги будуть залишатися у місті, а не сплачуватися фірмам, що зареєстровані не в Ірпені.

Комплексна програма “Безпечне місто Ірпінь” на 2017-2020 роки буде подана на розгляд депутатського корпусу Ірпінської міської ради на сесійне засідання 22 грудня.

Джерело – Правда Ірпеня

Відтепер протягом місяця до 15 січня на центральній площі Ірпеня будуть проходити анімаційні розваги для дітей. Заходи відбуватимуться щодня з  17 години.

На площі будуть працювати аніматори. Наприклад, учора діток розважали Дід Мороз та Снігурочка.

Все це говорить про те, що Ірпінь активно готується до новорічних свят. Також з’явилась нова ілюмінація, яскрава фотозона в центрі міста, дерев’яні будиночки для вуличної їжі та запрацювали атракціони.

Нагадаємо, що в Ірпені урочисто відкрили світлицю Святого Миколая. До 25 грудня у холі Центральної міської бібліотеки дорослі та маленькі ірпінці матимуть змогу поспілкуватися зі Святим Отцем, розказати йому вірш та отримати солодкі подарунки.

Джерело – Правда Ірпеня